Історія
Театр сформувався 1988 року з групи акторів київського Молодіжного театру як театр-студія. Спершу містився у підвалі на вулиці Чкалова, вистави показував на різних сценічних майданчиках. 1994 року переїхав до приміщення Національного університету “Києво-Могилянська Академія”.

То був період, коли український театр (і не тільки театр) прокинувся від летаргійного сну і почав розвивати нові, так звані авангардні форми. Одним із ентузіастів оновлення, для якого театр - “це не просто штучно створений художній світ, а й матеріалізована етика, філософія”, був Валерій Більченко. У пошуках нової форми він згуртував довкола себе однодумців, які своє дітище назвали Експериментальним театром. 1989 року театр випускає вистави “Археологія”, а 1991 року - “І сказав “б”...”, обидві - за п’єсами Олексія Шипенка. На першому фестивалі “Золотий Лев” у Львові “Археологія” стала сенсацією, дістала майже всі нагороди. Творча лінія Експериментального театру, накреслена Більченком, закінчилась виставою “Східний марш” 1994 року, яка немов би засвідчила вичерпаність форми. Після цього театр (уже без свого лідера) пішов іншим шляхом.

“Те, що Валерій Більченко залишив свій театр, я сприймаю як особисту трагедію. Колись збирався писати статтю, яка мала називатися “Постріл в осінньому саду, або Епітафія на студійний рух в Україні”. Валерій Більченко був видатною постаттю цього руху в Києві... Але ця людина мала школу не київську, і це, можливо, єдиний чоловік (хіба ще Ліпцин), який створив художню територію... Ці спроби не зафіксувались як традиція. Ліпцин, Більченко зробили дуже багато, але театр - справа колективна, і всі навколо зробили мало, щоб їхня робота проросла в традицію”.

(Володимир Кучинський. “Кіно-Театр”, №3, 1998).

Постріл в осінньому саду
за п’єсою А.Чехова “Вишневий сад”.
Поставлено 1993 року.

Режисер Валерій Більченко.
Сценографія Славка Микосовського (Великобританія). 
Художник - Лесь Подерв’янський.
 В ролях:
Раневська - Кірстен Кольструп (Данія)
Гаєв - Ярослав Чорненький
Лопахін - Валерій Олексієнко
Яша - Сергій Фесенко
Фірс - Анатолій Петров
Варя - Тетяна Шуран
Аня - Валентина Сова 
Дуняша  - Вікторія Авдєєнко
Трофимов - Світлана Матвієнко
Єпіходов - Тарас Руденко

Вистава була удостоєна нагороди “Киїська пектораль” 1995 року в номінаціях “Краща вистава року”, “За кращу режисуру”.

“Взагалі, я не розумію, як можна поставити “канонічний” варіант п’єси. Як би ти не прагнув іти за текстом, все одно, це не вдасться, бо ти працюєш творчо.
...В роботі виходжу з двох реальних речей. Перша - у мене є уявлення про Чехова. Є текст, персонажі. Друге - у мене є конкретні актори. І акторськими можливостями визначається те, як я можу втілити свій режисерський задум.
...”Вишневий сад” - це комедія. Чехов дав інший погляд на людську метушню. Позиція автора: я ще людина, мені ще болить, але не все, що болить, є трагедією”.

(Валерій Більченко. “Кіно-Театр”, №2, 1995).

 “Більченко розповідає про дім, з якого пішло життя. Важко сказати, що режисер намагається винести цьому життю якийсь вирок. Більченко ніби хоче уникнути морально-етичної централізації, його цікавлять проблеми екзистенційні: життя як просто життя і кінець цього життя, простий, невблаганний і моторошний від раптом усвідомленої невідворотності”.
(Олена Левченко. “Кіно-Театр”, №2, 1995).

Східний марш (Eastern March)

“Наш театр створювався не як репертуарний, а як експериментально-пошуковий. Пошуки вели актори, режисер. Більченко тоді у прекрасній формі був, і це давало певні результати. Вироблявся режисерський погляд, театральна мова. Найціннішим з нашого експериментування вважаю виставу “Східний марш”. Вона маленька, непомічена. Фактично без тексту. Були тільки тексти із щоденника актриси. Текстом вистави було існування актора в енергетичному просторі”.

(Анатолій Петров. “Кіно-Театр”, №3. 1998).


Фестивалі

Вистави “Археолоія”, “І сказав “б”...” - 1991, нагороди на фестивалі “Золотий Лев”, Львів. Приз Вікторії Авдєєнко за кращу жіночу роль. Приз на Міжнародному фестивалі в Торуні (Польща). Місячні гастролі в Данії.

“Постріл в осінньому саду” - нагорода за пошуки сценічного вирішення у Міжнародному фестивалі в Торуні (Польща), травень, 1995.

“Чекаючи на Годо” - участь у Міжнародному фестивалі “Золотий Лев”, Львів, 1996.
у Міжнародному фестивалі “Земля обітована”, Лодзь, Польща 1998, 1999.

“Вуличний концерт” - участь у Міжнародному фестивалі “Золотий Лев”, Львів, 1998.
у фестивалі “Слов’янський базар”, Вітебськ, 1998.
у Міжнародному фестивалі авангардних театрів “Сцена” в Ганновері, 1998.

З осіннього сезону 1998 працює як репертуарний театр (в репертуарі - чотири вистави, а також новорічна казка для дітей). Регулярно виступає з вуличними виставами. Бере участь у фестивальному житті в Україні та за кордоном (Білорусь, Польща, Німеччина).

репертуар афіша контакт
головна сторінка